Реєстрація власників мобілок. Коли бази з номерами продаватимуть на Петрівці

Соцмережі накрила нова хвиля «зради» у зв’язку з пропозицією Держспецзв’язку ввести обов’язкову реєстрацію всіх власників мобільних телефонів. Щоправда, схоже, реальність небезпеки дещо перебільшена. Хоча б тому, що Держспецзв’язку вже неодноразово робило спроби провести паспортизацію абонентів. Останній раз — у 2015 році. Але безуспішно…

У Держспецзв’язку свою позицію аргументували наступним чином: відсутність системи реєстрації абонентів та унікальних кодів мобільних пристроїв ускладнює проведення заходів з нацбезпеки «в умовах кібернетичних загроз». Утім, оператори до ідеї спецзв’язківців поставилися скептично, назвавши проект закону «непрофесійним», хоча й заявили, що у разі певних змін у документі готові його підтримати. А от у Мінюсті чітко пояснили: вважають цю ідею не на часі. Міністр Павло Петренко спрогнозував, що ця ініціатива не знайде підтримки у парламенті.

Схоже, Петренко вирішив підіграти суспільним настроям, адже ідея тотального контролю була сприйнята переважно негативно. Найбільш популярною тезою, яку використовують критики паспортизації телефонів, стало порівняння України з Росією, де давно використовується дана технологія контролю за мобільними. Згадали критики й інший важливий момент: в Україні діють російські оператори мобільного зв’язку, і вони зможуть отримати всі дані про українських громадян.

Інші скептики звернули увагу на те, що після реєстрації власників мобільних номерів набагато легше буде встановлювати особи учасників масових акцій, а потім влаштувати цим людям «вирвані роки». Дехто ж розповів про тоталітарний Китай, де теж таким чином слідкують за своїми громадянами. Щоправда, мало хто згадав, що аналогічна процедура працює і в демократичних країнах ЄС, приміром, в Італії. Є й більш близький для нас приклад: у Польщі ще 2016 року ввели загальну реєстрацію мобільних номерів за паспортом.

Не вірять критики і в те, що контроль над телефонами дасть змогу захистити Україну від терористів. На думку скептиків, з тероризмом так не борються: терористи й інші потенційні злочинці навряд чи підуть купувати «сімку» із реєстрацією, а придумають, як обійти закон. А от ті, хто не бачать в ініціативі Держспецзв’язку «зради», зауважують: добропорядним громадянам боятися нема чого, тоді як шахраїв стане менше. Щоправда, треба враховувати українські реалії — масив інформації з номерами мобілок і прізвищами їх власників може стати доступним на чорному ринку. А то й у мережі. Не важко спрогнозувати, яким масштабним скандалом це ризикує обернутися для всіх.

АВТОРДМИТРО ПИСАРЧУК
ПОДЕЛИТЬСЯ