«Оборонка» на експорт. Кому Україна продає зброю

Після корупційного скандалу навколо «Укроборонпрому» президент України пообіцяв міжнародний аудит компанії. Тим часом, державний концерн продає зброю не тільки українській армії, а й іншим країнам. Журналісти спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» дізнавалися, кому Україна продає зброю в останні роки, що саме відправляють на експорт, і хто на цьому заробляє.

Танки, бронетранспортери, ракетні комплекси, гелікоптери і літаки. Це не повний перелік того, що за роки війни на Донбасі Україна продала за кордон. Якщо читати лише заголовки – «зрада». Але у 2015 році навіть президент України визначив ціль для «оборонки» – топ-5 світових експортерів зброї.

«Якщо наші заводи перестають продавати за кордон, фактично вони не можуть виробляти для армії, тому що основний дохід, на жаль, поки що йде з-за кордону, не від української армії через обмеженість бюджету», – каже заступник генерального директора держконцерну «Укроборонпром» з 2014по 2018 роки Денис Гурак.

Денис Гурак, екс-заступник глави держпідприємства «Укроборонпром»
Денис Гурак, екс-заступник глави держпідприємства «Укроборонпром»

Експортна діяльність української оборони складається з трьох складових, зауважує директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Expess Сергій Згурець.

«Перша – це постачання нової техніки, постачання старої техніки, якщо це дозволяє Міністерство оборони України і Генштаб. Друга – це спільні розробки на закордонні гроші нових зразків в інтересах іноземних замовників. І третя складова – це, власне, обслуговування екс-радянської техніки», – розповідає Сергій Згурець.

Куди Україна постачає військову техніку

Дані щодо готової техніки щороку публікує Держслужба експортного контролю. У 2014 і 2015 роках Нігерія купила в України 23 танки Т-72 і 12 гаубиць Д-30. У 2016 році у Конго відправили 25 танків Т64БВ-1, в Об’єднані Арабські Емірати –108 броньованих машин БРДМ-2, в Індонезію – 5 БТР-4, ще 34 бронетранспортери БТР-3 – до Таїланду. Але вже в офіційних даних 2017 року кількість проданої бронетехніки зменшилась – лише 16 танків «Оплот» для Таїланду. Статистики за минулий рік поки немає.

Експорт військової техніки з України у 2016 році
Експорт військової техніки з України у 2016 році

«Коли ми говоримо про експорт завершених зразків військової техніки, то їхній експорт може відбуватися лише після того, як підприємство задовольнило потреби державного оборонного замовлення в інтересах Збройних сил України і лише надлишкові зразки можуть експортуватися. Саме тому у нас на сьогодні структура експорту змінилася», – зазначає директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Expess Сергій Згурець.

На початку війни Україна продавала навіть авіацію. У 2014-му, наприклад, Хорватії відправили 5 літаків Міг-21, ще один Міг-29 у Чад. Тоді ж Білорусь отримала шість Мі-8. А у 2015-му ще п’ять гелікоптерів Мі-24 відправили до Південного Судану. З того часу, згідно з офіційними даними, авіацію не продавали. Зараз за кордоном є попит на українські протитанкові ракетні комплекси – «Стугна» і «Корсар». Їх купують Йорданія, Єгипет і Саудівська Аравія. Перспективними для України також називають Індію та інші країни Азії.

Протитанковий ракетний комплекс «Стугна-П»
Протитанковий ракетний комплекс «Стугна-П»

«У цих країнах дуже багато старої радянської техніки, і цю техніку потрібно модернізувати. Але для того, щоб її модернізувати потрібні конструктори, які є тільки в Росії, Україні. Виходячи з того, що у Росії щільне ембарго на експорт озброєння, це місце має зайняти Україна, але ми робимо дуже мляво такі спроби зайти на ці ринки і я просто хочу сказати відразу – якщо ми протягом року цю проблему не почнемо вирішувати, то це місце займуть китайці», – зауважує президент Асоціації виробників озброєння та військової техніки Вадим Кодачигов.

«Це гроші, це «бабло»

Згідно з даними мілітарного проекту Defence.blog, у 2020 року у М’янмі Україна добудує завод для виробництва БТР-4 і самохідних артилерійних установок. Цього тижня державна компанія «Спецтехноекспорт» заявила про підписання минулого року контрактів з 30-ма країнами – головними експортними партнерами, як Індія, Алжир, М’янма, Китай, Екваторіальна Гвінея. Основні роботи – модернізація радянської авіації, бронетехніки, систем протиповітряної оборони (ППО). А от щодо європейського ринку – він у структурі українського експорту зброї складає лише декілька відсотків. Виокремити варто співпрацю з Польщею, у 2016-му туди, наприклад, продали 40 керованих авіаційних ракет Р-27.

«Ці ракети може поставити або Україна, або Росія. Зрозуміло, що Польща зараз у Росії їх купувати не буде. Польща зрозуміла перша, що їй стратегічно важливо працювати з Україною в ОПК і ведеться ряд спільних розробок з Польщею, починаючи від боєприпасів, закінчуючи радарною технікою – це десятки проектів», – розповідає колишній заступник генерального директора держконцерну «Укроборонпром» Денис Гурак.

Гурак оцінює український експорт зброї від одного до двох мільярдів доларів на рік. Близько половини – доля приватних компаній. Ті, зі свого боку готові виробляти більше, але жаліються на корупцію і те, що держава у цьому бізнесі діє як посередник.

Вадим Кодачигов, голова Асоціації виробників озброєння і військової техніки України
Вадим Кодачигов, голова Асоціації виробників озброєння і військової техніки України

«А це гроші, це «бабло», ви всі схеми пропускаєте крізь себе, ви хочете щось комусь продати, ціну диктує посередник. Зараз у нас є жорстка монополія держави на експорт військової продукції, продукції подвійного призначення. Тобто я не можу самостійно вести переговори, не можу шукати собі ринки збуту», – додає президент Асоціації виробників озброєння та військової техніки Вадим Кодачигов.

Нещодавній приклад – глава і 4 колишніх чиновника «Спецтехноекспорту». 6-го і 7-го березня їх арештували за розтрату 55-ти мільйонів гривень. А щодо заявленої мети – зараз офіційний Київ досить далеко від неї – у топ-5 світових експортерів зброї США, Росія, Франція, Німеччина і Китай. Україна у рейтингу Стокгольмського інституту миру на 11 місці.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»: