Допомога понад усе: Євросоюз готується до нових поступок у діалозі з Києвом

Ювілейний саміт Україна-ЄС, який відбувся в понеділок, називають вельми успішним і в Брюсселі, і в Києві. І не лише через те, що лідери змогли погодити спільну заяву, вперше за останні три роки.

Успіхом для Києва є також настрій у Брюсселі. У столиці ЄС невтомно підкреслюють, що вони… задоволені реформами в нашій державі! Це підтверджує і документ – у заяві саміту про успіх змін сказано справді чимало.

Так, це йде врозріз із громадською думкою в Україні з цього питання. Так, це суперечить стереотипу про “втому ЄС від України” (ця проблема дійсно є, просто в інших країнах регіону теж не все просто). Так, європейцям також хотілося би більшого – але торік у них були побоювання, що Київ взагалі зупинить реформи перед виборами. І на тлі негативних очікувань прогрес справді є. “Тож цього року склянка точно наполовину повна, а не наполовину порожня”, – влучно пожартував один із дипломатів.

От тільки новий підхід несе також нові виклики.

Вперше за останні роки в ЄС готові знижувати вимоги навіть у святому для себе питанні антикорупції. І давати гроші Києву практично без умов.

Що за гроші?

Багато хто з читачів пам’ятає історію про те, як наприкінці минулого року Україна втратила 600 млн євро макрофінансової допомоги (МФД) від ЄС. Йдеться про кредитні кошти – але за дуже низькою, практично нульовою ставкою.

Європейська МФД завжди супроводжується переліком реформ, які має здійснити держава. Виконав низку наперед прописаних вимог – отримав гроші. Втрачений транш у 600 млн був частиною більшої програми МФД на суму 1,8 млрд євро. Із кількох десятків вимог Україна не виконала чотири – та за умовами контакту цього було достатньо, щоби кредитна лінія закрилася. Але в Єврокомісії прагнули все ж допомогти Україні, тому невдовзі запропонували відкрити для нас ще одну кредитну лінію.

Рішення про “макрофін” на суму 1 млрд євро  було оперативно схвалене і 9 червня набуло чинності.

І ще один, дуже важливий момент: ці гроші мають надійти в Україну або дуже скоро, ще до президентських виборів – або ніколи.

“Час обмежений, тому що програма МФД пов’язана з програмою МВФ, а вона завершується у березні 2019 року. Тому наш план – погодити умови, виконати їх та перерахувати обидва транші ще до березня”, – пояснив ЄвроПравді віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, відповідальний за бюджетні питання.

Що за умови?

Ось тут починається найцікавіше.

На рівні закону ЄС визначено, що будуть два транші по 500 млн євро. А ще – що серед умов мають бути ті, які Україна не виконала торік, коли втратила 600 млн. А ще – що увага має приділятися боротьбі з корупцією.  Але конкретний перелік вимог, а також їх розподіл між траншами ще має визначити Єврокомісія у консультації з країнами-членами.

“Зараз ми працюємо над конкретними умовами. Вони будуть стосуватися боротьби з корупцією, реформування держуправління та соціальної сфери та деяких інших тем”, – каже Домбровскіс. Він прогнозує, що остаточне рішення Брюссель ухвалить за кілька тижнів, максимум – у вересні; далі кредитний договір має ратифікувати ВР.

Та навіть за найшвидшого сценарію у Києва буде всього кілька місяців на їх виконання. Чи реально вимагати від України серйозних змін в такий термін? Та ще й напередодні виборів? Відповідь очевидна – ні. І тому в Брюсселі часом лунає думка: цього разу варто заплющити очі і дати гроші, по суті, просто так.

Річ у тім, що в рішенні ЄС про мільярд “макрофіну” для України чітко та однозначно прописана вимога: Київ нарешті має запустити автоматичну перевірку е-декларацій, щоб карати тих посадовців, які брешуть про свої статки. Ця вимога залишилася ще від минулої програми МФД, тож без її виконання грошей не повинно бути. А це означає, що мільярд залишиться “на папері”, Київ його не отримає.

У швидкий запуск системи перевірки е-декларації в Брюсселі не вірить ніхто – навіть ті романтики, які кажуть про значний прогрес реформ в Україні.

Як врятувати мільярд?

Про те, як вийти з непростої ситуації, європейські посадовці воліють говорити тільки не під запис. “Без диктофону” вони визнають: зараз ведеться дискусія про те, як знизити категоричність вимог Євросоюзу.

Всього в меморандумі про макрофінансову допомогу буде до двох десятків вимог (сумарно на обидва транші), розповідає посадовець, причетний до цієї роботи. Але головна дискусія ведеться навколо декількох з них. Перш за все – у сфері боротьби з корупцією.

“Ми не хочемо ставити ті умови, які нереально виконати. Звісно, нам хотілося би масштабніших змін. Та якщо політична обстановка робить їх неможливими, натомість є можливість зробити щось менш масштабне, але все одно важливе – то чому б не бути реалістичним?” – пояснює співрозмовник.

Зараз перед Єврокомісією стоїть задача переконати столиці впливових держав-членів у тому, що поступки необхідні. Адже серед них є ті, які не готові до компромісів, коли йдеться про антикорупцію. “Частина країн-членів проти того, щоби наші вимоги опускалися надто низько. Та ми маємо бути реалістами та враховувати передвиборчий період”, – переказує європосадовець хід дискусій, які тривають з цього приводу.

До того ж у європейських столицях можуть нагадати, що Єврокомісія вже закрила очі на іншу тему, яка вважалася “недоторканною”.

Адже ще одна причина зриву траншу МФД на 600 млн євро у минулому році – проблема лісу-кругляка. Скасування експортного мораторію, який суперечить Угоді про асоціацію, було однією з вимог попередньої програми допомоги. Як повідомляла ЄвроПравда, серед вимог нової програми допомоги “лісу” вже не буде.

З цим країни-члени зрештою погодилися. Але на додаток “пробачити” Києву ще й антикорупцію готові не всі.

Межі компромісу

Отже, переговори тривають. Та найреальнішим наразі видається варіант, коли Київ отримає лише перший транш у півмільярда євро, а другий – згорить, так само, як сталося торік. Для цього запуск системи перевірки е-декларацій запишуть як вимоги до другого траншу.

Натомість у першому транші залишать не менш важливу, але достатньо “безпечну” вимогу про запуск Вищого антикорупційного суду (ВАС).

Річ у тім, що в успішному запуску ВАС Брюссель достатньо впевнений. Керівництво ЄС особисто питало Порошенка з цього приводу – і почуло обіцянки, які їм видалися достатніми.

“Зокрема, ми отримали чіткі запевнення від президента, що поправку до закону про антикорупційний суд мають схвалити вже у четвер. Тепер чекаємо на виконання цих планів”, – розповів один з посадовців у розмові не під запис.

Приміром, є ще одна вкрай важлива для ЄС вимога, щодо якої український лідер утримався від конкретики – це вимога Євросоюзу про скасування норми закону, за якою антикорупційні активісти мають подавати е-декларації на рівних із державними службовцями. Законопроект про скасування цієї норми лежить у парламенті без руху.

“Щодо е-декларацій активістів ми не отримали жодного запевнення, що ця поправка взагалі коли-небудь буде схвалена”, – констатував співрозмовник.

А отже, якщо цю вимогу включать у меморандум про МФД – то вона не має бути передумовою для першого траншу. Бо інакше договір про “мільярд євро від ЄС” виявиться мертвонародженим – Україна не отримає з нього ані цента.

А це не цікаво ні Києву, ні Брюсселю.

Бо останній зараз справді прагне допомогти українському уряду – але не може стрибнути вище своєї голови.

Поделись этой статьей с друзьями:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •