Минсоцполитики выдает желаемое за действительное — эксперт

Средняя зарплата в Украине — шесть тысяч гривен. Об этом заявил вице-премьер-министр Павел Розенко. По его словам, этот показатель с начала 2017 года вырос почти на 40%, по сравнению с аналогичным периодом 2016 года. Реальные заработные платы, говорит чиновник, с учетом инфляции — выросли на 20%.

Прогноз Минсоцполитики — до конца 2017 года средняя зарплата должна вырасти до 7100 гривен.

Динамику роста зарплат и правительственные прогнозы в эфире радиостанции Голос Столицыпрокомментировал директор Института социально-экономической трансформации, эксперт «Реанимационного пакета реформ» Илья Несходовский.

(текст публикуется на языке оригинала)

Наскільки цей усереднений показник відображає ситуацію по країні? 

— Так, в принципі, це середня температура по країні, враховується як зарплата в крупних містах, зокрема в Києві, де завжди зарплата була набагато вище, і також враховуються ті, які маленькі. Але якщо ми будемо дивитися по галузі, то ми можемо зрозуміти, звичайно, наприклад, сільське господарство в Києві не розвинуто, то можна дивитися, що і навіть в цьому питанні, тобто в цій галузі у нас відбувається зростання. В основному на це зіграло, я маю на увазі за цей період, 2016 рік, це зростання мінімальної зарплати і ті галузі, в яких мінімальна зарплата виплачувалася набагато нижче, ніж встановлений зараз 3200 гривень, то ті галузі, які це тронули, вони реально спостерігаються збільшення середніх зарплат. Це сільське господарство, це, зокрема, водний транспорт, де завжди були достатньо низькі зарплати, і разом з тим дуже такий вагомий — це оптово-роздрібна торгівля, де також відбувається досить суттєве зростання зарплат. І звичайно, ще одна така галузь — це державне управління і оборона. Нашим військовослужбовцям суттєво збільшили зарплату, тому от з початку року їх зростання більше ніж 20%, і воно на даний момент у них складає, наприклад, 7816 гривень середня зарплата в цьому секторі.

У яких регіонах найменша зарплата, порівняно з Києвом, скажімо?

— Тут порівнювати не стільки з Києвом, скільки треба порівнювати… зазвичай низькі зарплати — це Чернівецька область, вона завжди виділялася в контексті розміру зарплат, далі це були також інші сільськогосподарські райони, де розвинута не промисловість, а розвинуте сільське господарство, і в той час розвинуті такі регіони, як Дніпропетровська область, Дніпро безпосередньо, Київ, Київська область, Донецька область, незважаючи на те, що там ведуться бойові дії, але підприємства були перереєстровані, тому зарплати в тих регіонах є достатньо високими. Тому можна говорити, промислові райони, вони завжди мають вищий рівень зарплати, ніж райони, де розвинуте сільське господарство.

Гройсман сказав, що вперше зростання зарплат випередило ріст цін. Це так?

— Так, це дійсно так, враховуючи те, що в попередніх роках в цей період зростали комунальні послуги, у нас поки що за цей період — 1 квартал 2016 року — комунальні послуги не зростали, у нас спостерігається незначна ревальвація, тобто підняття курсу гривні, це звичайно, позитивно впливає на динаміку інфляції, тому у нас інфляція є дуже низька. Але зарплати ростуть, і наприклад, моя позиція також полягає в тому, що зростання зарплат і зростання відповідно економіки, ще мінімальної зарплати, яка піднялася, і в основному це зачепило бюджетний сектор, навіть де були багато осіб, які отримали нижче, ніж 3200 гривень, зростання їхніх зарплат пожвавило відповідний попит, торгівлю і відповідно це позитивно вплинуло також і на інші галузі. Я сподіваюсь, що це буде і потім розкручуватися, цей маховик збільшення внутрішнього попиту, що буде позитивно впливати. Разом з тим, враховуючи наміри уряду продовжувати збільшувати комуналку, ця тенденція може бути і обрублена фактично.

За останні тижні відбулася чергова хвиля подорожчання. Зокрема, подорожчали м’ясо, крупи, з чим це пов’язано? Сезонний фактор?

— Сезонний фактор був завжди. Зокрема, якщо ми говоримо про фрукти, то на ринок просто вийшли ті фрукти, які мають високу вартість. Тобто ті, які продаються, вони тільки початок сезону, вони завжди продаються по великій вартості. Потім вже, починаючи до середини літа і в кінці літа ціни починають спадати. Тому сезонність завжди спостерігається, і в першу чергу на продукти харчування. З приводу м’яса, то тут в принципі пов’язано також з структурою його собівартості. Враховуючи певні тенденції, вихід на європейські ринки, у нас трошки підтягуються ціни, тобто ті, хто мають можливості виходити, Європа відкриває для нас ті ринки, хоча і з певним лімітом, квотами, то відповідно внутрішні виробники починають шукати також інші шляхи, як і продаючи за кордон.

Це буде впливати на подальшу динаміку? І урядові прогнози?

— Це лише тільки прогноз. Я не знаю, наскільки вони обґрунтовано говорять, що досягнуть того рівня зарплат, тому що треба враховувати, що у нас на початку року дійсно спрацював фактор мінімальної зарплати, і зростання в тому числі зарплат бюджетників. Чи буде це продовжуватися до кінця року, я не впевнений. Виключення лише складає передбачене збільшення пенсій 1 жовтня 2017 року. Звичайно, там підняття цих виплат, особливо певним категоріям, це може призвести до збільшення від попиту і відповідно збільшення зарплат в суміжних галузях. Але в цілому, мені здається, все ж таки їх прогноз є достатньо оптимістичний, і такого рівня, такої динаміки, вона не буде спостерігатися протягом цього року.

Павло Розенко напередодні також заявив, що в Україні на 200 тисяч осіб зменшилася кількість одержувачів мінімальної зарплати в розмірі 3200 гривень. Що це значить?

— Тут, скоріше за все, до речі, якщо ми будемо також спостерігати ще один дуже важливий показник, який взаємопов’язаний, це зареєстроване безробіття. От, подивившись на динаміку безробіття в 2017 році, ми спостерігаємо, що кількість безробітних суттєво зменшилася, порівняно з попереднім роком. Якщо на початок 2016 року у нас було майже півмільйона, то тепер тільки 320 тисяч. Тобто у нас є тенденція до скорочення безробітних. З приводу мінімальних зарплат, тут є двояка тенденція. По-перше, той, хто дійсно не міг платити зарплату, вони переводяться на так звані цивільно-правові договори, що дозволяє працедавцю платити менше, ніж мінімальну зарплату, і вони, до речі, в статистику просто не попадають за цивільно-правовими договорами. Як результат, такі люди просто взагалі випадають з загальної статистики, і тим самим показують, що нібито ті, хто отримують мінімальну зарплату, їх кількість зменшується. Але цей фактор виключно лише внаслідок того, що ті, хто не можуть платити таку суму, вони просто переоформляють по іншому договори, оформлюються в тому числі ФОПами, щоб не показувати, зменшувати рівень тих податків, які вони збираються платити, пов’язаний з трудовими відносинами. Тобто тут я би не сказав, що це позитивна динаміка, скоріше, це пов’язана з таким способом працедавців переоформити в інший, вже не спостережний для статистики форму взаємовідносин зі своїми працівниками.

Чому раніше в уряду руки не доходили до диференціації мінімальної зарплати для некваліфікованих працівників, кваліфікованих, керівників?

— Це було і раніше. Намагалися постійно піднімати це питання. Ви повинні зрозуміти, що ці розмови виключно мають фіскальний ефект. Іншими питаннями вони хочуть просто збільшити, щоб вважаючи, що ті, хто отримують таку мінімальну зарплату, наприклад, якщо це директор компанії, то це однозначно він ухиляється від сплати податків. Тому давайте ми до нього збільшимо відповідну норму, і тоді він буде сплачувати більше. Але сутність мінімальної зарплати полягає не в тому, щоб оцінити працю, яку виконує працівник, а забезпечити його мінімальним рівнем, щоб він мав гідне життя. Тобто на сьогоднішній день 3200 гривень… можна по різному трактувати, але більшість погоджується з тим, що цей рівень забезпечує мінімальний прожитковий рівень для людей. Як результат, тому ось ця диференціація, вона є недоречна, і лише тільки негативно вплине, тому що люди будуть переоформлені, ніхто не контролює, на яку посаду він там оформлений, це ринкові взаємовідносини, і державі не варто в це втручатися.